ТЕХНОЛОГІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ КРАЇН ЄС В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

На правах рукопису

Трудова Марина Євгенівна
УДК 331.544

ТЕХНОЛОГІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ КРАЇН ЄС В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Спеціальність 08.00.02
– світове господарство і міжнародні економічні відносини

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керiвник:
доктор економічних наук, професор
Мешко Наталія Петрівна

Дніпропетровськ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..…..4
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ…………………………………………………..….…13
РОЗДІЛ 1. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ У СФЕРІ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОГО БІЗНЕСУ У ТЕОРЕТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЯХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ……………………………………………………………………………….…..…16
1.1. Теоретико-методологічні основи дослідження глобальних конкурентних переваг країн у сфері високих технологій…………….…...…………………….16
1.2. Генезис понятійного апарату високотехнологічної спеціалізації країн….29
1.3. Методологічні основи моніторингу високотехнологічної спеціалізації країн……………………………………………………………….……...….....….41
Висновки до першого розділу……………………..…………………….……….59
РОЗДІЛ 2. ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ КРАЇН ЄС В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ…………..………………...………..62
2.1. Європейська система розвитку високих технологій на світовому ринку інновацій……………………………………………………..…………………….62
2.2. Позиціювання країн ЄС в глобальному інноваційному просторі…..……..85
2.3. Експортна та патентна спеціалізація країн ЄС у високих технологіях….104
Висновки до другого розділу………………..………………………….………125
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА МЕХАНІЗМИ НАРОЩУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ У ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОМУ БІЗНЕСІ……………………………………………..……………………………129
3.1. Визначення факторів, що впливають на рівень високотехнологічної експортної спеціалізації………………………..………………………………..129
3.2. Стан та перспективи розвитку високотехнологічної спеціалізації в Україні……………………………………………………………………..……..1433.3. Концептуальна схема формування конкурентних переваг високотехнологічної спеціалізації України…………..……………………..…162
Висновки до третього розділу……………..……………………………………180
ВИСНОВКИ……………………..………………………………...……………..183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………..………………………..….…188
ДОДАТКИ………………..…………………………………………..…………..208

ВСТУП

Актуальність теми. Останні аналітичні дослідження показали, що високотехнологічний бізнес грає важливу роль у розвитку національної економіки. Високі технології у бізнесі, особливо програмне забезпечення, комп’ютери та Інтернет, створюють нові високооплачувчальні робочі місця та трансформують широкий спектр традиційних секторів економіки. Високотехнологічний бізнес стимулює просування економіки, зростаючи у чотири рази бистріше ніж інші сектори. Зовнішня торгівля високотехнологічною продукцією на сьогодні є найбільш динамічним сектором світової торгівлі. Експорт високотехнологічної продукції – необхідна умова розвитку економіки країни та інструмент формування її позитивного іміджу. Території метрополій, в яких зосереджений високотехнологічний бізнес мають високий потенціал розвитку в соціально-економічному і глобальному контексті.
Україна, яка поки що не відноситься до високотехнологічних держав, потребує дослідження особливостей своїх порівняльних переваг у експортній спеціалізації, з урахуванням формування стратегії розвитку своєї національної інноваційної системи, з метою виходу на власну траєкторію економічної моделі випереджального розвитку.
Сучасна перспектива полягає у ретельному аналізі кращих практик провідних держав світу в сфері високих технологій, особливо Європейського Союзу, так як його країни-члени в найбільшій мірі споріднені з нами в історичному, ментальному, релігійному, соціально-етичному контексті. Водночас нам необхідно, з одного боку, виробляти власні підходи до конкурентної боротьби, усвідомлюючи свої сильні і слабкі сторони, а з іншого - розвивати тісне співробітництво з інноваційними осередками країн ЄС, з урахуванням стратегії розвитку національної системи та пріоритетністю спеціалізації.
Жорстка конкурентна боротьба у галузі поставок високотехнологічної продукції на зовнішні ринки вимагає від українських підприємств формування ефективних механізмів підвищення їх конкурентоспроможності, утримання та закріплення конкурентних позицій.
Дослідження концепцій міжнародної спеціалізації у експорті та патентуванні проводили зарубіжні вчені: Баласса Б. [116, 117], Амабле Б. [114], Арчибугі Д. [115], Дозі Г. [129, 130], Фагерберг Ж. [143, 144], Санял Р.[176], Зоте Л. [182], Фершпаген Б. [189], Вакелін К. [191, 192], Слама Ж. [154], Босворт Д. [120], Евенсон Р. [141], Ітон Д. [131, 132], Кортум С., Маріно П., Путнам И. [156] та ін. Різноманітним аспектам розвитку високих технологій присвятили свої роботи: Авдулов В.Н. [8], Терещенко Ю.Ф. [82], Саліхова О.Б. [71, 72, 73], Стадник М.Я. [79], Мазур А.А. [42], Перман С. [63], Белорусов А. [13], Семянова О.Ю. [75], Скляренко Р.П. [76], Сухоруков А.І [80], Прудман Ж. [170, 171], Далум Б. [124, 125] та інші.
Тему інноваційного розвитку підтримували та вивчали такі науковці, як Поліщук Н. [64], Шумпетер Й [112], Романенко Є.О. [66], Осецький В. [60], Зубченко Л.А. [28], Єгоров І. [27], Шнирков О.І. [111], Мешко Н.П. [45, 46, 47]. Проблеми і особливості розвитку національних інноваційних систем знайшли своє відображення у дослідженнях: Рогожина А.Г. та Макаренко І.П. [65], Арапова М.В. [10], Едерберга Б. та Беке М. [134], Малерба Ф.[163].
Разом з тим малодослідженими в комплексі розвитку високотехнологічних виробництв залишаються визначення та методи дослідження експортної спеціалізації країн та їх порівняльних конкурентних переваг. Необхідним є аналіз і усвідомлення перспективних напрямків міжнародної спеціалізації, в тому числі країн Євросоюзу з метою вироблення власної стратегії спеціалізації у високотехнологічному бізнесі. Потребують детального вивчення механізми нарощування потенціалу у високих технологіях, які активно використовуються західноєвропейськими інноваційними системами. Науково-теоретична та практична значущість вказаних проблем зумовила вибір теми дослідження, її актуальність і цільову спрямованість дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематик науково-дослідної роботи Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України: кафедри міжнародних фінансів за держбюджетною темою «Проблеми інтеграції України в систему світогосподарських відносин» (номер державної реєстрації 0105U000363) та кафедри менеджменту та туризму за держбюджетною темою «Диверсифікація форм та методів комерціалізації науково-технічних розробок в умовах глобальної технологічної інтеграції» (номер державної реєстрації 0112U000201), у рамках яких здійснено аналіз спеціалізації країн Євросоюзу у сфері високотехнологічного бізнесу в контексті розвитку національних інноваційних систем.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методичних основ дослідження процесу міжнародної спеціалізації країн у сфері високих технологій та розробка науково-практичних рекомендацій щодо формування політики спеціалізації країн у високотехнологічному бізнесі в контексті розвитку національних інноваційних систем.
Відповідно до поставленої мети поставлено та вирішено такі задачі:
– дослідити теоретичні основи розвитку міжнародної спеціалізації країн у сфері високих технологій в умовах глобальної конкуренції;
– розкрити економічну природу, сутність категорій «високотехнологічна спеціалізація», «експортна спеціалізація у високотехнологічних послугах» та «експортна спеціалізація у високотехнологічній продукції»;
– обґрунтувати методологічні основи кількісної оцінки і якісного аналізу високотехнологічної спеціалізації країн в контексті формування глобальних конкурентних переваг;
– визначити особливості європейської системи розвитку високих технологій у контексті загальносвітових тенденцій;
– оцінити сучасний стан і тенденції розвитку західноєвропейських інноваційних систем та позиціювати країни в глобальному інноваційному просторі;
– проаналізувати експортну та патентну спеціалізацію країн ЄС у високих технологіях та визначити вплив факторів на експортну спеціалізацію країн у високотехнологічних послугах та продукції;
– визначити сукупність факторів, які впливають на розвиток міжнародної спеціалізації у сфері високих технологій та формування конкурентних порівняльних переваг країн у ній;
– проаналізувати рівень високотехнологічної спеціалізації України та розробити концептуальну схему формування порівняльних переваг у високих технологіях;
– дослідити основні принципи визначення національної політики спеціалізації в міжнародній практиці та сформувати алгоритм процесу розробки такої політики для України.
Об’єкт дослідження – процес міжнародної спеціалізації країн ЄС у високих технологіях в умовах посилення глобальної конкуренції серед найрозвинутіших національних інноваційних систем світового господарства.
Предмет дослідження – ендогенні та екзогенні фактори впливу на розвиток високотехнологічної спеціалізації країн в умовах глобальної конкуренції.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та теорії управління, які висвітлені в працях зарубіжних і вітчизняних науковців. Основні наукові результати дисертаційної роботи були отримані на основі системного використання спеціальних методів: термінологічного аналізу – при вдосконаленні понятійного апарату, у визначенні понять “високотехнологічний бізнес”, “технологічна спеціалізація», «експортна спеціалізація», «національна інноваційна система»; структурно-функціональний метод – для виділення в системних об’єктах структурних елементів і визначення їх ролі. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу (для дослідження теоретичних основ міжнародної спеціалізації); системний підхід (при визначенні концептуальних основ факторів впливу на розвиток національних інноваційних систем в контексті парадигми технологічної спеціалізації); порівняльного аналізу (при дослідженні моделей систем інноваційного розвитку країн ЄС); методи статистичного аналізу (при оцінці рівня спеціалізації країн ЄС та України у поставках високотехнологічної продукції), програмно-цільового підходу (при розробці концепції інноваційного розвитку національної економіки) та ін.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України та інших країн щодо регулювання діяльності підприємств, які працюють у сфері високих технологій, наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених з проблем міжнародної спеціалізації у високотехнологічному бізнесі, доповіді ООН, міжнародна торговельна статистика СОТ, статистика Організації економічного співробітництва та розвитку, Євростату, матеріали Сьомої рамкової програми науково-технологічного розвитку ЄС 2007-2013, матеріали статистичних щорічників та бюлетенів Державного комітету статистики України, аналітично-прогнозні матеріали міністерств і відомств України, а також аналітичні розробки автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні існуючих теоретико-методичних основ дослідження процесів міжнародної спеціалізації країн у галузі високих технологій та розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування політики високотехнологічної спеціалізації країн у контексті розвитку національних інноваційних систем.
Конкретні наукові результати, що розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну роботи, полягають у такому:
удосконалено:
– методичний інструментарій дослідження розвитку міжнародної спеціалізації країни за рахунок побудови регресійних моделей кореляційних зв’язків між експортною спеціалізацією країн у високотехнологічній продукції та вхідними і вихідними параметрами національної інноваційної системи (НІС), а також між експортною спеціалізацією країн з високотехнологічних послуг та вхідними і вихідними параметрами НІС, зокрема, виявлено зв'язок між рівнем спеціалізації у експорті високотехнологічної продукції та кількістю зайнятих працівників у виробництвах середніх та високих технологій (найсуттєвіший), обсягом обігу нової або значно поліпшеної продукції, кількістю підприємств (за виключенням фінансового сектору) з широкополосним доступом до Інтернет; встановлено зв'язок між рівнем спеціалізації у експорті високотехнологічних послуг та приватними кредитами (пов’язаними з ВВП) та кількістю нових зареєстрованих в ЄС промислових зразків;
– понятійно-категоріальний апарат дослідження розвитку світового господарства через надання авторського визначення поняттям, що відрізняються від існуючих: «високотехнологічна продукція», яке запропоновано розуміти як товар з характерною комбінацією ознак: виготовлений на основі високих технологій, який має, як правило, короткий життєвий цикл і орієнтований на створення нового ринкового попиту; «високотехнологічна спеціалізація» – як спеціалізація країн у розробці високих технологій або виробництві високотехнологічних товарів чи послуг понад внутрішні потреби для подальшої їх реалізації на світових ринках для отримання порівняльних конкурентних переваг за рахунок приросту прибутковості продуктів, заснованих на знаннях;
– науково-методичні засади моніторингу та дослідження рівнів високотехнологічної спеціалізації країн ЄС на основі алгоритму, що включає вісім послідовних етапів для визначення міжнародної високотехнологічної спеціалізації країн за показниками високотехнологічних товарів, послуг та патентів високих технологій;
отримали подальшого розвитку:
– методологічні основи дослідження високотехнологічної спеціалізації через поєднання методів кількісного аналізу та оцінки видів високотехнологічної спеціалізації на основі використання модифікованого індексу порівняльних переваг (Баласса); індексу порівняльних переваг з урахуванням внутрішньогалузевої торгівлі; індексу технологічної спеціалізації; індексу товарності для високотехнологічних груп товарів і послуг; експортної квоти для високотехнологічних груп товарів і послуг;
– концептуальні положення розвитку високотехнологічної економіки, як нової парадигми постіндустріального розвитку світового господарства, через виділення таких складових: порівняльні переваги високотехнологічної спеціалізації країн в умовах міжнародного розподілу праці та фактори, які впливають на рівень високотехнологічного лідерства провідних країн світу в умовах глобалізації, що дозволило запропонувати науковий підхід до формування політики нарощування порівняльних переваг у виробництві і експорті високотехнологічної продукції в Україні у контексті розвитку національних інноваційних систем.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати сприятимуть розвитку підходів до забезпечення рівноправного включення України до міжнародного розподілу праці в контексті формування високотехнологічної економіки. Результати аналізу теоретичних матеріалів і методичні положення, що викладені в дисертації, доведені до стадії, яка дає змогу використовувати їх у практичній діяльності вітчизняних машинобудівних та хімічних підприємств та експортерів високотехнологічної продукції, а також профільних міністерств і відомств, які займаються розвитком інноваційної системи на національному та регіональному рівнях.
Основні наукові положення та отримані результати дослідження використовуються в навчальному процесі у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара при викладанні дисциплін «Інвестиційний менеджмент», «Інноваційна діяльність міжнародних корпорацій» (довідка № 1107/03 від 25.03.2013 р.).
Практичні рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, зокрема, результати прогнозу розвитку високотехнологічних товарів та послуг в контексті формування конкурентних переваг підприємств ракетно-космічної галузі України, впроваджено в аналітично-практичну діяльність Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова , м. Дніпропетровськ (довідка № 11-06 – 2012 від 05.06.2012 р.). Розроблені прогнози щодо перспективних напрямів міжнародної спеціалізації країн ЄС у високотехнологічному бізнесі та рекомендації щодо формування конкурентних переваг у експортній спеціалізації та розвитку високотехнологічної продукції в Україні, були успішно використані у зовнішньоекономічній діяльності міжнародними компаніями ТОВ «АКСОР» (довідка № 162/13 від 14.03.2013 р.) і ТОВ «СТІЛЛ-ІМПЕКС» (довідка № 219-03/13 від 20.03.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих автором працях. З робіт, опублікованих в співавторстві, використано лише ті результати, які належать автору особисто.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дослідження доповідались і отримали схвалення на національних та міжнародних наукових конференціях: «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, ПДАБА, 2008 р.), «Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки» (м. Дніпропетровськ, ДУЕП, 2008 р.), «Бъедещето проблемите на световната наука – 2008» (м. Софія, «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2008 р.), «Основните проблеми на съвременната наука – 2009» (м. Софія, «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2009 р.), «Стратегії економічного розвитку країн в умовах глобалізації» (м. Дніпропетровськ, ДНУ, 2009р.), «Європейська інтеграція та перспективи розвитку економічного потенціалу України» (м. Дніпропетровськ, ДНУ, 2009р.), «Фінанси України: глобальні та національні імперативи розвитку» (м. Дніпропетровськ, ДНУ, 2012р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових робіт, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях, 8 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 6.1 д. а.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 194 найменувань, 15 додатків. Зміст дисертації викладено на 187сторінках друкованого тексту, включаючи 48 таблиць на 37 сторінках, 35 рисунків на 19 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методичних основ дослідження розвитку міжнародної спеціалізації країн у сфері високих технологій та розробки науково-практичних рекомендацій щодо формування політики спеціалізації країн у високотехнологічному бізнесі в контексті розвитку національних інноваційних систем.
1. Сучасний стан розвитку світового господарства характеризується зростанням продуктивності національних економік та їх ефективності в довгостроковому періоді на основі високих технологій і повноцінна інтеграція в глобальний інноваційний процес неможлива без наявності у країни адекватного інвестиційно-інноваційного потенціалу та механізмів, що забезпечують розробку, впровадження та сприйняття інновацій в системі МРП. Глобалізація поглиблює МРП та виводить міжнародну спеціалізацію на якісно новий рівень розвитку, а саме високотехнологічний. Зроблено висновок, що в умовах формування високотехнологічної економіки, НІС слід розглядати як інституційну основу забезпечення спеціалізації країни у сфері високих технологій і як процес взаємодії, вхідними елементами якої є знання та довгострокові дослідження, а вихідними елементами, тобто результатом системи, є високотехнологічні продукти, послуги та ринки.
2. Обґрунтовано, що проблема оцінки рівня технологічності є багатоаспектною, що призвело до появи великої кількості персоніфіковано-галузевих та універсальних переліків, що значно варіюють в просторі і часі не тільки на міжнародному рівні, але й у масштабах однієї країни. На основі генезису понять надано визначення поняття «високотехнологічного бізнесу» як діяльності, спрямованої на реалізацію товарів та послуг, які є принципово новими (тими, що не мають аналогів) або новими в певній сфері світових знань, застосування яких дозволить зайняти монопольне положення або поліпшити конкурентні позиції на міжнародному ринку. При цьому національна інноваційна система − є ключовим навколишнім середовищем, в якому високотехнологічний бізнес розвивається.
3. У ході дослідження визначено сукупність методів моніторингу спеціалізації країн в умовах глобальної конкуренції та методологію оцінки факторів впливу на здатність НІС до впровадження високих технологій на основі синергетичного поєднання різноманітних наукових методів інтерактивної взаємодії, що дозволяють надати економічну оцінку експортної та технологічної спеціалізації; проаналізувати ефективність розвитку національних інноваційних систем та виявити успішні практики реалізації стратегій інноваційного розвитку. Результатом такого аналізу є виявлення порівняльних переваг (спеціалізації) країн за основними вимірами розвитку національних інноваційних систем (кількість вчених та публікацій, витрати на ДіР, венчурне фінансування і т.д.). Така методика дає можливість виявити кореляційні тренди між складовими інноваційних систем.
Розширено методологію оцінки експортної спеціалізації країн, що включає розрахунки індексів Баласса, міжнародної та технологічної спеціалізації, за рахунок включення індексу патентної спеціалізації. Встановлено, що патентування за кордоном тісно пов’язано з виробництвом та експортом до третіх ринків; патентні дані містять інформацію про те, де винаходи будуть використовуватись і як часто вони перетинатимуть міжнародні кордони. Обгрунтовано, що розроблена методологія дозволяє не тільки давати оцінку сучасному стану спеціалізації країн у сфері технологій, а й робити прогнозні тренди щодо її змін у середньостроковому майбутньому.
4. Доведено, що інноваційна і бізнес-інфраструктура країн ЄС протягом останнього десятиліття притерпіла реформації у напрямку створення конкурентоспроможної і динамічної системи, заснованої на знаннях, здатної підтримувати стійке економічне зростання на основі інтенсивного впровадження високих технологій у всі сфери життєдіяльності. Для розвитку високих технологій характерний кумулятивний ефект, який залежить як від накопиченого запасу знань в різних сферах, так і від рівня розвитку промислового середовища. При аналізі причин відставання ЄС від США встановлена як слабкіша підтримка європейських досліджень з боку бізнесу, так і менш чітка, в порівнянні з США і Японією, наукова і технологічна спеціалізація об'єднаної Європи в швидко зростаючих галузях знань.
5. Виявлено, що між країнами-учасницями ЄС залишаються істотні відмінності в темпах і рівні інноваційного розвитку, які суттєво впливають на формування конкурентних переваг країн у сфері високих технологій. Доведено що рівень конкурентних переваг країн ЄС у МРП формується під впливом екзогенних факторів – глобальної конкуренції серед країн світових інноваційних лідерів у сфері фінансування НДДКР, патентної високотехнологічної спеціалізації та експорту високотехнологічних товарів та послуг; інструментів та механізмів ліберальної політики Євросоюзу для країн єврозони; технологічної інтеграції світової економіки.
6. Високотехнологічна спеціалізація країн ЄС є необхідною умовою формування конкурентних переваг національної економіки на глобальних ринках високотехнологічних товарів та послуг, що поширюються. На основі застосування прийомів ранжування показників НІС та аналізу статистичних показників систематизовано країни за рівнем галузевої, патентної, експортної, товарної високотехнологічної спеціалізації. Виявлено, що в межах кожної групи країн, є країни з ознаками лідерства у широкому спектрі високотехнологічних товарів та послуг і такі, що домінують лише в окремих сегментах. За показником інноваційної активності (SII) всі країни ЄС поділено на чотири групи: інноваційні лідери (Німеччина, Швеція, Фінляндія, Велика Британія, Данія), інноваційні послідовники (Австрія, Бельгія, Кіпр, Естонія, Франція, Ісландія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Словенія), помірковані новатори (Чехія, Греція, Угорщина, Італія, Литва, Мальта, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Іспанія) та країни, що наздоганяють (Болгарія, Хорватія, Латвія, Румунія, Сербія, Туреччина).
7. Здійснено класифікацію методів прогнозування напрямків розвитку технологій за восьма основними групами: інтуїтивне прогнозування, методи консенсусу, методи Делфі, використання статистичних моделей, використання причинних моделей, аналогові методи, методи екстраполяції, методи структурного моделювання. Узагальнено основні прогнози щодо розвитку високих технологій та зроблено висновок, що високотехнологічні ринки, пов’язані з 6-м технологічним устроєм (мікро-, нано-, біотехнології) у середньо- та довгостроковій перспективі будуть найбільш швидкозростаючими.
8. У результаті дослідження надано оцінку сучасному стану і тенденціям спеціалізації України у високотехнологічному бізнесі в контексті розвитку її національної інноваційної системи. Виявлено вітчизняні галузі у високих технологіях (хімічна промисловість та неелектричні машини – за проведеними нами розрахунками індекс Баласса дорівнює 3,72 та 1,05 відповідно), які вже зараз мають порівняльні конкурентні переваги у світовому експорті, а також галузі – авіакосмічна та електричні машини (індекс Баласса становить 0,31 та 0,40 відповідно), які не мають порівняльних переваг, проте мають позитивний тренд. Оцінка української НІС за європейськими критеріями показала, що Україна відстає практично за всіма показниками від середніх по ЄС-27. Для того, щоб здійснити позитивні зрушення в напрямку посилення конкурентних переваг у сфері високотехнологічного бізнесу, необхідним є вироблення ефективної національної політики спеціалізації.
9. Запропоновано науковий підхід до формування політики спеціалізації у високотехнологічному бізнесі для України. Зроблено висновок, що для того, щоб країна була конкурентоздатною на світовому ринку високотехнологічної продукції та послуг, необхідною умовою є вибір правильної та ефективної політики виробничої та експортної спеціалізації. В цьому контексті існують два основні підходи до вироблення такої політики: вибіркова (цільова) політика та нейтральна (горизонтальна) політика, які уособлюють дві крайні межі – концентрацією та децентралізацією (розпорошення) ресурсів. Доведено, що стратегії технологічних лідерів та стратегії протистояння глобальним ризикам, більш схильні до використання цільових (селективних) політик, в той час як наздоганяючі стратегії – до горизонтально-політичних міксів. Для технологічно слабких національних інноваційних систем горизонтальна політика є більш прийнятною, оскільки виробляє децентралізовані механізми вибору, процеси навчання і різноманітність зразків спеціалізації, і в той же час сприяє інноваційним формам комбінацій між технологічним знанням і місцевою факторною конкурентоздатністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» №1561-ХІІ від 18.09.91 (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №47. – Ст.647.
2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-ХІІ від 16.04.1991 р. (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №29. – Ст.14.
3. Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» №1069-ХІV від 21.09.1999 р.; № 3421–IV від 09.02.2006 р. // Відомості ВР України. – 2006. - № 22. - Ст.199.
4. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №284-ХІV від 01.12.98 // Відомості Верховної Ради України. –1999. – №2–3. – Ст. 20.
5. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» № 991-ХІV від 16.07.99 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 363.
6. Постанова Верховної Ради України Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні від 16 червня 2004 року за №1786-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 43-44. – Ст.494.
7. Авдонин Б. Н. Методология организационно-экономического развития наукоёмких производств / Б. Н. Авдонин, Е. Ю. Хрусталёв. – М. : Наука, 2010. – 367 с. – (Экономическая наука современной России).
8. Авдулов В. Н. Наукоемкие технологии и их роль в современной экономике / В. Н. Авдулов, А. Н. Кулькин // Вестник РФФИ. – 2002.  № 3. – С. 5 – 13.
9. Аллен К. Р. Продвижение новых технологий на рынок / К. Р. Аллен ; [пер. с англ.]. – М : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007. – 455 с.
10. Арапов М. В. Индикаторы индустрии знаний: Европа, Соединенные штаты, Россия / М. В. Арапов // Энергия : экономика, техника, экология. – 2004.  № 5. – С. 23.
11. Архієреєв С. І. Розвиток трансферу технологій як необхідна передумова інтеграції України у світову економіку [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/Monitor/Oktober/7.htm.
12. Бендиков М. А. Высокотехнологичный сектор промышленности России : состояние, тенденции, механизмы инновационного развития / М. А. Бендиков, И. Э. Фролов. – М. : Наука, 2007. – 583 с. – (Экономическая наука современной России).
13. Белорусов А. Перспективы развития мирового рынка высоких технологий / А. Белорусов, В. Вовченко // Белорусский журнал международного права и международных отношений.  2002.  № 2. – С. 24 – 33 с.
14. Варфоломеев В. П. Управление высокотехнологическим производством / В. П. Варфоломеев. – М. : Экономика, 2009. – 366 с.
15. Вжишневська Т. Т. Напрями збалансування попиту і пропозиції на ринку міжнародних туристичних послуг в Україні / Вжишневська Т. Т., Москалик Р. Я. // Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв’язків : Зб. матеріалів третьої наук.-практ. конф. – К. : УАЗТ 2007. – С. 212–214.
16. В Україні зросла кількість підприємств [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://ecapital.com.ua/ru/news/V-Ukraini-zrosla-kil'kist'-pidpriemstv-1920.html.
17. Гавриш О. А. Інтеграція України в світову економіку шляхом розвитку трансферу інноваційної продукції / О. А. Гавриш, К. С. Клименко // Економічний вісник НТУУ «КПІ».  2009. – С. 50 – 53.
18. Геєць В. М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / В. М. Геєць. – К. : НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув, 2009. – 864 с.
19. Гіл Чарлз. Міжнародний бізнес : Конкуренція на глобальному ринку / Чарлз Гіл ; [пер. з англ. А. Олійник, Р. Ткачук]. – К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 856 с.
20. Глобалізація і безпека розвитку / [Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін.] – К . : КНЕУ, 2001. – 733 с.
21. Глобализация и экономическое развитие : национальный аспект / [Ю. В. Макогон, В. В. Дергачева и др.] ; под научной ред. Ю. В. Макогона. – Донецк : ДонНУ, 2006. – 260 с.
22. Голиченко О. Г. Национальная инновационная система России : состояние и пути развития / О. Г. Голиченко. – М. : Наука, 2006. – 396 с. – (Экономич. Наука современной России).
23. Груба Г. І. Державна політика у сфері інноваційної діяльності / Г. І. Груба // Економіка і підприємництво.  2007.  №4.  С. 43 – 47.
24. Дементьев В. Е. Борьба за нанотехнологическое лидерство : США, ЕС и Россия [Електронний ресурс] / В. Е. Дементьев.  Режим доступу: http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2010/04/07/0000336781/NEA3-4_17noyabr_122-144.pdf.
25. Державна служба статистики України [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
26. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво / П. Друкер ; [ пер. з англ. В.С. Гуля].  К. : Україна, 1994. – 319 с.
27. Егоров И. Состояние научно-технологической сферы в странах Европейского Союза / И. Егоров.  К., 2001. – С. 4 – 5.
28. Зубченко Л. А. Лиссабонская стратегия Евросоюза : разочарования и надежды [Електронний ресурс] / Л. А. Зубченко.  Режим доступу : http://www.perspektivy.info/oykumena/europe/.
29. Иванова Н. И. Национальные инновационные системы / Н. И. Иванова – М. : Наука, 2002. – 280 с.
30. Інноваційно-технологічний розвиток економіки / [за ред. В. М. Гейця, В. П. Семиноженка, Б. Є. Кваснюка].– К. : НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув., 2008. – 564 с.
31. Инновационные перспективы США, ЕС, Японии (технологические приоритеты и методология формирования) / отв. Ред. А. А. Дынкин. – М. : ИМЭМО РАН, 2004. – 270 с.
32. Інституційні засади інноваційної економіки : міжнародний досвід та вітчизнана практика : Монографія / [А. С. Аблов, О. С. Довгий, Л. П. Гальперіна та ін.]. ; за ред. В. Є. Новицького. – К. : Книжкове видавництво НАУ, 2005. – 200 с.
33. Клинов В. Г. Мировой рынок высокотехнологичной продукции. Тенденции развития и особенности формирования конъюктуры и цен / В. Г. Клинов. – М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2006. – 199 с.
34. Комарницький І. Ф. Економічна теорія / І. Ф. Комарницький.  Чернівці, 2006. – 334 с.
35. Комарницький І. Ф. Теорія економічного розвитку Шумпетера та її відображення у сучасних трансформаційних процессах : матеріали міжн. наук.-практ. конф. [«Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України»] / І. Ф. Комарницбкий, В. О. Соболєв. – Чернівці : Рута, 2003. – С. 51 – 56.
36. Конкурентоспроможність : проблеми науки та практики : монографія / під ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кизима, О. М. Тищенка. – Х. : ФОП Александрова К. М. ; ВД «ІНЖЕК», 2010. – 365 с.
37. Кончин В. І. Міжнародна спеціалізація і порівняльні переваги країн в умовах переходу до “нової економіки”: європейський аспект // В. І. Кончин // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Економіка. – №12. – 2002. – С. 67–79.
38. Кончин В. І. Порівняльний аналіз забезпеченості технологічним капіталом країн Європи та перспективи їх міжнародної спеціалізації у системі «нової економіки» / В. І. Кончин // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. – 2003.  №12 (1). – С. 138 – 145.
39. Кончин В. І. Порівняльна перевага України в системі виробництва і торгівлі : євроінтеграційний аспект : дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. Наук : спец. 08.05.01 «Світове господарство і міжнародні відносини» / В. І. Кончин.  Тернопіль : ТАНГ, 2004. – 560 с.
40. Кудров В. М. Международные экономические сопоставления и проблемы инновационного развития / В. М. Кудров. – М. : Юстицинформ, 2011. – 616 с.
41. Кудров В. М. Экономика Европы в международных сопоставлениях // В кн.: Россия в многообразии цивилизаций / Под общ. ред.: Н. Шмелев. М. : Весь мир, 2011. № 11. С. 248-269.
42. Мазур А. А. Новый этап в жизни украинских технопарков / А. А. Мазур // Наука та інновації. – 2006. – № 2. – С. 102 – 112.
43. Мартякова Е. В. Общемировые тенденции развития и партнерства в образовании. Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами ЮГО-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ / Е. В. Марякова // Сборник научных трудов. – Стамбул-Донецк : ДонНУ, РФ НИСИ в г. Донецке, 2010. – С. 377 -380.
44. Марченко Т. В. Залучення України в процеси міжнародної науково-технічної інтеграції [Електронний ресурс] / Т. В. Марченко // Економічний простір. – 2009. – №22 (1). – С. 32–37.  Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2009_22/1/marchenko.pdf.
45. Мешко Н. П. Генезис наукових ідей глобалізації інноваційної діяльності / Н. П. Мешко // Вісник Львівського університету. Серія Міжнародні відносини.  2009.  №23. – С. 123 – 134.
46. Мешко Н. П. Інноваційна діяльність країн світової економіки в умовах глобалізації : [монографія] / Н. П. Мешко. – Донецьк : Юго–Восток, Лтд, 2008. – 398 с.
47. Мешко Н. П. Механізми державного впливу на розвиток високих технологій в провідних країнах світу / Н. П. Мешко // Вісник ДонНУ. Серія : Економічні науки. – 2008.  №3. – С. 45 – 52.
48. Мешко Н. П. Інноваційний розвиток країн світової економіки в умовах глобалізації [монографія] / Н. П. Мешко.  Донецьк : Юго-Восток, 2008. – 305 с.
49. Мешко Н. П. Управління інноваційно-інвестиційним потенціалом мезорівня в умовах міжнародної інтеграції / Н. П. Мешко. – Д. : Вид-во ДНУ, 2008. – 428 с.
50. Механік О. В. Фінансування та економічне стимулювання інноваційного розвитку країни в умовах політико-економічної нестабільності / О. В. Механік // Формування ринкових відносин в Україні.  2009.  №3. – С. 85 – 93.
51. Міжнародна економічна діяльність України / [Ю. В. Макогон, С. В. Громенкова, В. О. Кравченко та ін. ] ; за заг. науковою ред. Ю. В. Макогона. – К. : Освіта України, 2009. – 564 с.
52. Міжнародні стратегії економічного розвитку / [Макогон Ю. В., Лук’яненко Д. Г., Пахомов Ю. М. та ін.]. – К. : Освіта України, 2009. – 420с.
53. Міністерство економіки України. Державна підтримка українського експорту. Хімічна промисловість [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://ukrexport.gov.ua/ukr/prom/ukr/14.html.
54. Мировая экономика : глобальные тенденции за 100 лет / под ред. Королева. – М. : Юристъ, 2003. – 604 с.
55. Минаева О. Н. Измерение экономики знаний: проблемы и перспективы [Електронний ресурс] / О. Н. Минаева.  Режим доступу : http://www.econorus.org/consp/files/8cku.doc.
56. Москалик Р. Я. Проблеми вимірювання відкритості торгівлі та технологічних трансферів / Р. Я. Москалик // Вісн. Львів. ун–ту. – Сер. міжн. відн. – Л. : ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – №19. – С. 225–233.
57. Москалик Р. Я. Технологічна компонента в зовнішній торгівлі країн Центрально-Східної Європи : досвід для України. Аналітична записка [Електронний ресурс] / Р. Я. Москалик, О. Т. Чорний ; Регіональний філіал НІСД у м. Львові, 2007. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/Monitor/Juni/10.htm.
58. Об утверждении инструкции по заполнению формы федерального государственного статистического наблюдения № 4  инновация «Сведения об инновационной деятельности организации» : Постановление Госкомстата РФ от 22.07.2002 г. № 156. [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://www.inpravo.ru/data/ base365/text365v152i268.htm.
59. Опыт инновационного сотрудничества стран ЕС и СНГ [Електронний ресурс] / [А. Н. Бойко, Г. А. Власкин, Е.Б. Ленчук и др.].  Режим доступу : http://www.cis.minsk.by/main.aspx?uid=13594.
60. Осецький В. Методичні підходи до реалізації інноваційного потенціалу підприємств / В. Осецький // Підприємництво, господарство і право. – 2002.  №3.  С.114 – 117.
61. Офіційний сайт Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua.
62. Офіційний сайт «oko-planet» [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://oko-planet.su/science/sciencenews/30928-chislo-patentov-v-mire-sokratilos-po-vsem.html.
63. Перман С. Корпорація шпигунів. Бізнес-інновації від ізраїльських майстрів шпіонажу / С. Перман ; [пер. з англ.]. – Дніпропетровськ : Баланс Бізнес Букс, 2006. – 224 с.
64. Поліщук Н. Теоретичні підходи до визначення сутності інновацій / Н. Поліщук // Галицький економічний вісник. – 2009.  №1. – С.20 – 23. – (Проблеми мікро- та макроекономіки України).
65. Рогожин А. Г. Показатели и критерии мониторинга процессов развития инновационных систем : европейский опыт и уроки для Украины [Електронний ресурс] / А. Г. Рогожин, И. П. Макаренко.  Режим доступу : http://uiis.com.ua/conf_17.
66. Романенко Є. О. Інноваційні й аналітичні аспекти розвитку державної політики України / Є. О. Романенко.  Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2009_2/doc_pdf/Romanenko.pdf.
67. Ромашов А. Стратегии развития научно-производственных предприятий аэрокосмического комплекса : Инновационный путь / А. В. Ромашов, В. В. Баранов. – М. : Альпина Паблишерз, 2009. – 215 с.
68. Российская бизнес-инновацонная сеть – новый широкомасштабный проект сотрудничества России и Европейского Союза» / [О. П. Лукша, Д. Б. Рыгалин, Г. Б. Пильнов и др.] // Инновации.  2008.  №11 – С. 25 – 34.
69. Рубин Ю. Б. Основы бизнеса / Ю.Б. Рубин. – 4 - е изд.  2003. – 839 с.
70. Саліхова О. Б. Високі технології: дефініція та оцінка [монографія] / О. Б. Саліхова. – К. : ДП «Інформ.-аналіт.агентство», 2008. – 290 с.
71. Саліхова О. Б. Проблеми гармонізації статистичного обліку зовнішньої торгівлі високотехнологічними товарами в Україні [Електронний ресурс] / О. Б. Саліхова.  Режим доступу : http://iee.org.ua/files/alushta/11-salihova-problemy_garmonizacii.pdf.
72. Саліхова О. Б. Створення статистичного підгрунтя для оцінки ролі передових технологій у реалізації бізнес-стратегій українських підприємств / О. Б. Саліхова, О. В. Крехівський // Статистика України.  2012.  № 3.  С. 20 – 25.
73. Саліхова О. Б. Що таке високі технології / О. Б. Саліхова // Діловий вісник. – 2006. – №10 (149). – С. 14 – 15.
74. Семенова Е. Возможности инновационного типа развития / Е. Семенова // Экономист. – 2006. – № 3. – С. 14 – 26.
75. Семьянова О. Ю. Маркетинговые стратегии продвижения высокотехнологичных товаров на рынок : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. екон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и упр. народным хозяйством (маркетинг)» / О. Ю. Семьянова. – Санкт-Петербург, 2007. – 18 с.
76. Скляренко Р. П. Сменяемость технологий [Електронний ресурс] / Р. П. Скляренко // Международное технологическое сотрудничество.  Режим доступу : http://pipa.ru/mts15.html.
77. Скляренко Р. П. Что такое наукоемкий рынок [Електронний ресурс] / Р. П. Скляренко // Международное технологическое сотрудничество.  Режим доступу : http://pipa.ru/mts28.html.
78. Соляник Л. Г. Оптимізація інноваційного фінансування як чинник високої конкурентоспроможності промислових підприємств [Електронний ресурс] / Л. Г. Соляник  Режим доступу : http://www.rusnauka.com/11_EISN_2010/Ecologia/63217.doc.htm.
79. Стадник М. Я. Управління міжнародною діяльністю підприємств на світових ринках високотехнологічної продукції : дис. .на здобуття наук.ступеню канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / Стадник М. Я. – К., 2005. – 196 с.
80. Сухоруков А. І. Пріоритети інвестування національного технологічного розвитку [Електронний ресурс] / А. І. Сухоруков // Стратегічна панорама. – 2003.  №1.  Режим доступу : http://www.niisp.gov.ua/ vydanna/panorama.
81. Таранова И. В. Основные виды международной специализации производства в условиях глобализации [Електронний ресурс] / И. В. Таранова.  Режим доступу : http://science.ncstu.ru/articles/vak/2009-02-19.
82. Терещенко Ю. Ф. Міжнародний маркетинг високотехнологічної продукції : дис. На здобуття наук.ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємством» / Ю. Ф. Терещенко. – К., 2003. – 194 с.
83. Технологічний імператив стратегії соціально-економічного розвитку України [монографія] / [Федулова Л. І., Бажал Ю. М., Осецький В. Л. та ін.] ; за ред. Л .І. Федулової.  К. : НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув.  2011. – 656 с.
84. Тищенко А. Н. Конкурентоспособность территорий как основа региональных стартегий / А. Н. Тищенко / Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики : монографія / під ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кизима, О. М. Тищенка. – Х. : ФОП «Павленко О. Г.» ; ВД «Інжек», 2010. – 376 с. – (С.130 – 147).
85. Тищенко А. Н. Методические подходы к оценке конкурентоспособости регионов / А. Н. Тищенко, И. В. Розгон // Проблеми економіки. - 2012. – №3. – С. 90 – 97.
86. Тищенко А. Н. Проблемы развития высокотехнологичных отраслей промышленного комплекса Украины / А. Н. Тищенко, Н. В. Беликова, И. Н. Волик // Вестник УГТУ-УПИ : серия экономика и управление. – Екатеринбург : НИЧ УГТУ-УПИ, 2008. – № 3(92). – С. 36 – 46.
87. Тищенко О. М. Науково-технічний розвиток як фактор економічного розвитку в Україні / О. М. Тищенко, В. О. Шликова // Вісник Київського інституту бізнесу і технологій. – 2011. – №2 (15). – С. 91-95.
88. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: [монографія] / [Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, Л. Л. Антонюк та ін]. ; за. ред. Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник. – К. : КНЕУ, 2006. – 816 с.
89. Управление высокотехнологическим бизнесом : [пер. с англ.] – М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. – 256 с. – (Серия «Класика Harvard Business Review»).
90. Федоненко М. Е. Актуальные проблемы инновационного развития экономики Украины : матеріали ХІІ міжнародної науково-практичної конференції [«Фінанси України»] / М. Е. Федоненко, Н. П. Мешко. – Т.1. – Дніпропетровськ : ПДАБА. – 2008. – С. 74 – 76.
91. Федоненко М. Є. Аналіз державних регуляторів, щодо управління інноваційним розвитком: матеріали за IV международна научна практична конференція [«Бъедещето проблемите на световната наука – 2008»] / М. Є. Федоненко. – Т 10. – София : «Бял ГРАД-БГ» ООД. – 2008. – С. 96 – 98.
92. Федоненко М. Є. Аналіз сучасного стану міжнародної високотехнологічної спеціалізації в українській економіці / М. Є. Федоненко, Н. П. Мешко // Світове господарство і міжнародні економічні відносини : Вісник ДНУ. –2012.  №4. – С. 232 – 237.
93. Федоненко М. Є. Аналіз теоретичних концепцій спеціалізації у високотехнологічних галузях / М. Є. Федоненко, Н. П. Мешко // Економіка : проблеми теорії та практики : Зб. наук. праць. – Вип. 263 : В 9 т. Т. 8. – Д. : ДНУ, 2010. – С. 2181 – 2189.
94. Федоненко М. Є. Державне регулювання провідними галузями економіки – досвід Японії : матеріали Всеукраїнської науково-практична конференція молодих учених та студентів [«Стратегії економічного розвитку країн в умовах глобалізації»], ( м. Дніпропетровськ 26–27 листопада 2009 р.) / М. Є. Федоненко. Н. П. Мешко. – Дніпропетровськ. – 2009. – С. 65 – 68.
95. Федоненко М. Є. Державне регулювання провідними галузями економіки – досвід Німеччини : матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції [«Європейська інтеграція та перспективи розвитку економічного потенціалу України»], ( м. Дніпропетровськ 30 – 31 жовтня 2009 р.) / М. Є. Федоненко, Н. П. Мешко. – Дніпропетровськ. – 2009. – С. 154 – 156.
96. Федоненко М. Є. Дослідження інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки України : матеріали ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Фінанси України: глобальні та національні імперативи розвитку»], (м. Дніпропетровськ 30–31 березня) / М. Є. Федоненко, Н. П. Мешко.
97. Федоненко М. Є. Експортна спеціалізація країн ЄС у високих технологіях / М.Є. Федоненко // Економіка : проблеми теорії та практики : Зб. наук. праць. – Вип. 265 : В 9 т. Т. 1. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2011. – С. 85 – 95.
98. Федоненко М. Є. Інноваційний простір провідних країн світу : матеріали ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Фінанси України: глобальні та національні імперативи розвитку»] / М. Є. Федоненко // Зб. наук. праць.  Дніпропетровськ : Вид-во «Інновація». – 2012. – С. 328–341.
99. Федоненко М. Є. Механізми оптимізації політики технологічної спеціалізації / М. Є. Федоненко // Економіка : проблеми теорії та практики : Зб. наук. праць. – Вип. 264 : В 9 т. Т. 1. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2010. – С. 234 – 243.
100. Федоненко М. Є. Міжнародне співробітництво у сфері біотехнологій : перспективи України : матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів [«Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки»] / М. Є. Федоненко. – Дніпропетровськ. – 2008. – С. 217 – 218.
101. Федоненко М. Е. Особенности государственного регулирования в сфере биотехнологий : матеріали V международної научної практичної конференції [«Основните проблеми на съвременната наука – 2009»] / М. Е. Федоненко, Н. П. Мешко. – Т. 10. – София : «Бял ГРАД-БГ» ООД. – 2009. – С. 35 – 37.
102. Федоненко М. Е. Патентная специализация стран ЕС в высоких технологиях / Федоненко М. Е. // Альманах современной науки и образования. 2013.  № 2 (69).  C. 179 – 184.
103. Федоненко М. Є. Перспективи розвитку високотехнологічної галузі в Україні [Електронний ресурс] / М. Є. Федоненко // Ефективна економіка.  2012.  № 5.  Режим доступу до журналу : http://www.economy.nayka.com.ua.
104. Федоненко М. Є. Позиціювання країн ЄС на світовому ринку високих технологій / М. Є. Федоненко // Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор». – Херсон, 2012.  № (1)27. – С. 53–61.
105. Федулова Л. І. Інноваційний розвиток економіки : модель, система управління, державна політика [монографія] / за ред. Л. І. Федулової ; НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. – К. : «Основа», 2005. – 552 с.
106. Федулова Л. І. Технологічний розвиток економіки України : [монографія] / за ред. Л. І. Федулової ; НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2006. – 627 с.
107. Халіабех Мохд Салім. Маркетингові стратегії післяпродажного обслуговування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.02 «Підприємництво, менеджмент і маркетинг»/ Халіабех Мохд Салім. – К., 2000. – 16 с.
108. Хемилтон Айан. Инновационная и корпоративная реструктуризация в мировой экономике / Айан Хемилтон // Проблемы теории и практики управления. – 2000.  №6. – С. 35 – 36.
109. Чернов Е. В. Развитие науки в Латвии [Електронний ресурс] / Е. В. Чернов.  Режим доступу : http://evrika.tsi.lv/index.php?name=text&file=show&f=65.
110. Чечель О. М. Зміст економічного потенціалу держави [Електронний ресурс] / О. М. Чечель.  Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnuvs/2010_48/48/29.pdf.
111. Шнирков О. І. Європейський Союз у глобальному інноваційному просторі / О . І. Шнирков. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 143 с.
112. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер ; [пер. с англ.].  М. : Прогресс, 1992. – 118 с.
113. Яковец Ю. В. Эпохальные инвестиции XXI века / Ю. В. Яковец.  М. : Экономика. – 2004. – 420 с.
114. Amable B., B. Verspagen. “The Role of Technology in Market Shares Dynamics”, Applied Economics, 1995, 27, р. 197-204 c.
115. Archibugi D., J. Mitchie. “Trade, Growth and Technical Change”, Cambridge University Press, 1998. р. 105-132.
116. Balassa, B. (1977), “Revealed comparative advantage revisited : An analysis of relative export shares of the industrial countries 1953-1971”, The Manchester School of Economics and Social Studies, vol. 45, n 4, р. 327-344.
117. Balassa B. (1965). “Trade liberalization and “revealed” comparative advantage”. The Manchester School of Economics and Social Studies, vol. 33, n 2, c. 99-123.
118. Bauman U., and F. di Mario, 2007. “Globalization and Euro Area Trade Interactions and Challenges”, ECB Occasional Paper Series No. 55 (March). – р. 45-57.
119. Baumol W.J (2002). The free-market innovation machine : analyzing the growth miracle of capitalism (Princeton University Press). – р. 81-104.
120. Bosworth Derrick L. “Foreign Patent Flows to and from U.K.” / Research Policy, 1984, 13: 115-124.
121. Braun A., (VDI), Mark Boden, and Mario Zappacosta (JRC-IPTS). «Healthcare Technologies Roadmapping : The Effective Delivery of Healthcare in the Context of an Ageing Society (HCTRM)». – 2003. – 136 р.
122. Communication of the European Commission “A European Economic Recovery Plan”, COM (2008), 800, 26.11.2008, р. 13.
123. Corporation Tax and Innovation. Innovation papers No. 19. — Brussels : European Commission, 2006. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://belisa.org.by/ru/izd/other/Forum/fr30.html.
124. Dalum B. “Export specialization, structural competitiveness and national systems of innovation”. 1992. – р. 121-135.
125. Dalum B. and G. Willumsen. “The long term development of OECD export specialization patterns “sticky” Relations to the convergence-divergence debate” / DRUID Working Paper, No. 96-3, Aalborg University, 1996. – 510 р.
126. Day, G. S.; Schoemaker, P. J. H.; Gunther, R. E. (2000). Wharton on Managing Emerging Technologies, Wiley. 460 р.
127. Di Maio M., Tamagni F. “Is there an anomaly? An assessment of the Italian specialization pattern”, International J.A. Schumpeter Society 11th ISS Conference, Nice-Sophia-Antipolis, 21-24 June 2006. – р. 243-268.
128. Dimelis, S. and Gatsios, К. (1995). “Trade with Central and Eastern Europe : The Case of Greece”, in R. Faini and R. Portes (eds.), EU Trade with Eastern Europe : Adjustment and Opportunities, London: CEPR. – р. 107-119.
129. Dosi G., Pavitt K., L. Soete. „The Economics of Technological Change and International Trade”, Harvester Wheatsheaf, 1990, New York. – р.78-94.
130. Dosi G. “Technological paradigms and technological tradjectories” : A suggestied interpretation of the determinants and direction of technical change / Research policy, 1982, vol. 11, No. 3.
131. Eaton Jonatan, Samuel Kortum. “International Technology Diffusion: Theory and Measurement”, mimeo, Boston University, 1997. – р. 42-56.
132. Eaton Jonatan, Samuel Kortum. “Trade in Ideas : Productivity and Patenting in the OECD”, Journal of International Economics, 1996, 40 : 251-278.
133. Edquist C. “Systems of innovation : technologies, institutions and organizations”, London, Pinter Publishers. 1997. – р. 27-34.
134. Ebersbeger Bernd, Florian M. Becke. “Technological specialization and variety in regional innovation systems, A view on Austrian regions. 2010. р. 88-108.
135. Europe in figures - Eurostat yearbook 2010 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/ _2010
136. European business & Innovation Centre Network [Електронний ресурс]. —Режим доступу : http://www.ebn.be.
137. European Commission. Communication from the Commission. Towards a European strategy for nanotechnology. COM (2004) 338 р. final.
138. European Commission. Nanosciences and nanotechnologies. An action plan for Europe 2005-2012 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu.
139. European Innovation Scoreboard, 2013 // Режим доступу : http://ec.europa.eu/enterprise/policies/innovation/files/ius-2013_en.pdf.
140. Eurostat news release / 27/2007 – 22 February 2007. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu.
141. Evenson Robert E. “International Invention : Implicatioins for Technology Market Analysis”, in R&D, Patents and Productivity, Univercity of Chicago Press. 1984.
142. Exports of High Technology Products from Developing Countries : Is it Real or a Statistical Artifact? / Sunil Mani. The united nations university. Institute for New Technologies : Discussion Paper Series. – 2001. – р. 59. – [Електронний ресурс]. —Режим доступу : http:org.by/ru/izd/other/Forum/fr30.html.
143. Fagerberg J., Hansson P., Lundberg L., Melchior А. „Technology and International Trade Edward Elgar”, 1997, Cheltenham.
144. Fagerberg J. “Technology and Competitiveness”, Oxford Review of Economic Policy, 1996, 12, р. 39-51.
145. Freeman C.”The economies of hope” / London, Pinter Publishers. 1991.
146. Godet, M. (1987). Scenarios and Strategic Management, Butterworths, London.
147. Greenaway D. and Milner C. (1993), Trade and Industrial Policy in Developing Countries : A Manual of Policy Analysis, The Macmillan Press, esp. Part IV Evaluating Comparative Advantage, р. 181-208.
148. Grupp H., Linstone, H.A. (2000). National Foresight Activities Around the Globe, Technology Forecasting and Social Change, 60, р. 85-94.
149. Hausmann R., Hwang J. and Rodrik D. „What You Export Matterrs“, NBER Working Paper 11905.
150. High-tech exports from developing countries : A symptom of technology spurts or statistical illusion? / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ideas.repec.org/p/tik/inowpp/20051215.html.
151. Hirsch, S. “Location of Industry and International Competitiveness // Clarendon Press, 1967, Oxford. – 550 р.
152. Hugo Hollanders, Funda Celikel Esser. “Measuring innovation efficiency” / INNO-Metric Thematic Paper. – Decmber, 2007.
153. JRC History. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ec.europa.eu/dgs/jrc/index.cfm?id=2260.
154. Jiri Slama. “Analysis by Means of a Gravitational Model of International Flows of Patent Applications in the period 1967-1978” / World Patent Information, 3: р. 1-8. 1981.
155. Joao Amador, Sonia Cabral, Jose Ramos Maria. “Relative export structures and vertical specialization: a simple cross-country index” // Economic Bulletin (Banco de Portugal), 2006, р. 47-66.
156. Jonatan Eaton, Robert Evenson, Samual Kortum, Poorti Marino, Jonatan Putnam. “Technological Specialization in International Patenting” // Boston University and NBER, Yale University, January 1998.
157. Kappel, T. A. 1998. Technology Roadmapping: An Evaluation. Ph.D. Dissertation, Northwestern University, 280 p.
158. Keeble D. and Wilkinson F. (eds.) (2000) High-technology clusters, networking and collective learning in Europe. Aldershot : Ashgate, р. 263.
159. Klaus Lindergaard, Leiner Vergas. “Are Central American export specialization patterns “stick”? / Cepal Review, 79. April 2003. р. 37-50.
160. Laursen K. “Revealed Comparative Advantage and the Alternatives as Measures of International Specialization”, Danish Research Unit for Industrial Dynamics, Working Paper, 30, 1998.
161. Ludovico Alcorta, Wilson Peres. Innovation Systems and Technological Specialization in Latin America and Caribbean / United National University, Institute for New Technologies. 1995.
162. Lundvall B.-A. “National systems of innovation : Towards a theory of innovation and interactive learning” / London, Pinter Publisher. 1992.
163. Malerba F. “Sectoral Systems of Innovation and Production” / Research Policy, 2002, 31 (2), р. 247-264.
164. Martin Andersson, Olof Ejermo. “Technology and Trade – an analysis of technology specialization and export flows”. – CESIS Electronic Working Paper Series, No. 65, May 2006. 25 р.
165. Martin, B.R. (1995), Foresight in Science and Technology, Technology Analysis & Strategic Management, 7, vol. 2, 139-168.
166. Mezzanine Facility for Growth [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.eif.org/what_we_do/equity/mezzanine/index.htm.
167. NVCA President Testifies Before JEC on Innovation and Job Growth in Life Sciences [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nvca.org.
168. Porter M. “The Competitive advantage of nations” / New York, The free Press. 1991. – 650 р.
169. Posner M.V. “International Trade and Technical Change”// Oxford Economic Papers, 13, 1961, р. 323-341.
170. Proudman J., Redding S. “Evolving patterns of international trade”, Review of International Economics, vol. 3, 2000, р. 373-396.
171. Proudman J., Redding S. “Persistence and Mobility in International Trade”, Bank of England, Working Paper, No. 61, 1997. – р. 84-89.
172. Putnam Jonathan, “The Value of International Patent Rights”, unpublished Ph. D. dissertation, Yale University. 1996. – 39 р.
173. R&D Global Funding Forecast, 2012 // Режим доступу : http://battelle.org/docs/default-document-library/2012_global_forecast.pdf.
174. Richardson, R., Schug, S., Bywater, M., and Williams, D. (2002) Position paper for the development of eHealth Europe. European Health Telematics Association.
175. Rodrik D. (2004), Industrial policy for the twenty-first century (UNIDO). [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://web.hks.harvard.edu/publications/workingpapers/citation.aspx?PubId=2135.
176. Sanyal P. „The Role of Innovation and Opportunity in Bilateral OECD Trade performance“, Review of World Economics, 2004, 140, р. 634-664.
177. Seyom, Belay. “Determinants of levels of high technology export an empirical investigation“. – 1998. – 207 р.
178. Science, technology and innovation in Europe. Luxemburg: Publications Office of the European Union, 2010. – р. 135.
179. Science, Technology and Competitiveness : key figures 1999-2011 // Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu.
180. Slocum S. M., Catherine O. Lumberg. “Tools to Forecast Technology Innovations” [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.realinnovation.com/content/c070416a.asp#authors.
181. Soete L., “A Generаl Test of Technological Gap Trade Theory”, Review of World Economics, 1981, 117, р. 638-660.
182. Soete L., “The Impact of Technological Innovation on International Trade Patterns : the evidence reconsidered”, Research Policy, 1987, 16, 101-130 c.
183. Tassos Giannitsis, Marianne Kager. «Technology and Specialization : Dilemmas, Options and Risks?» / Expert group “Knowledge for Growth”, May 2009. – 36 р.
184. The Future of EU Competitiveness : From Economic Recovery to Sustaiable Growth, 2009, р. 31.
185. Tidd J., Bessnt J., Pavitt K. Manging Innovation : integrating technological, market and organizational change (3rd Edition), 2005.
186. Top 100 applicants 2012 / Режим доступу : http://www.epo.org.
187. UN Comtrade [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://comtrade.un.org.
188. Vernon R. “International Investment an